Стаття

Еозин-метиленовий синій агар: принцип, склад та інтерпретація

Еозин-метиленовий синій агар: принцип, склад та інтерпретація

Студент дістає чашку EMB з інкубатора й зупиняється. Кілька колоній майже чорні із зеленим металічним блиском. У студента є дві теорії. Або культура контамінована, або бактерії утворили зелений пігмент. Обидві теорії неправильні, і обидві виникають через нерозуміння одного й того самого принципу.

Чашка з еозин-метиленовим синім агаром, яку зазвичай скорочено називають агаром EMB або чашкою EMB, — це тверде поживне середовище для культивування бактерій, що містить барвники еозин Y і метиленовий синій, а також поживні речовини й агар. Це не розчин барвника, просто розведений в агарі. Це спеціально сформульована система, у якій ті самі два барвники одночасно пригнічують небажані організми й виявляють ферментацію цукрів через зміну кольору колоній. Коли ця подвійна роль стає зрозумілою, темні колонії та поява зеленого блиску вже не здаються випадковістю.

Коротка відповідь

Агар EMB селективно пригнічує багато грампозитивних бактерій і диференціює мікроорганізми за інтенсивною ферментацією лактози. Еозин Y і метиленовий синій пригнічують грампозитивні бактерії, а кислота, що утворюється під час ферментації лактози, спричиняє осадження комплексу барвників еозину й метиленового синього всередині колоній. Сильні продуценти кислоти, зокрема багато штамів Escherichia coli, набувають темного синьо-чорного кольору й можуть мати металічний зелений блиск у відбитому світлі. Слабші ферментатори стають рожевими або фіолетовими. Неферментатори залишаються безбарвними або напівпрозорими. EMB — це комплексне, невизначене середовище, оскільки воно містить пептон, який забезпечує більшу частину азоту. Стандартний EMB не містить сорбітолу. Сорбітол застосовують для іншого скринінгового завдання, переважно в сорбітол-агарі МакКонкі для E. coli O157:H7.

EMB — це середовище, а не барвник

Назва створює першу плутанину. «Еозин-метиленовий синій» звучить як назва розчину для фарбування, а метиленовий синій справді є катіонним барвником, який використовують у мікроскопії та для простого фарбування бактерій. Але чашка EMB містить значно більше, ніж розчинений барвник. Робоча система включає джерело азоту й поживну основу, визначений цукор для ферментації, фосфатний буфер, речовину для затвердіння та два барвники в низьких, ретельно збалансованих концентраціях.

Цей баланс має значення. Той самий метиленовий синій, який забарвлює клітини на предметному склі, поводиться інакше, коли в агарі поєднується з еозином Y за майже нейтрального pH, а потім потрапляє під дію локальної кислоти навколо колонії. Про ширшу групу барвників і причини, через які назви в каталогах можуть вводити в оману, дивіться в матеріалі метиловий синій і метиленовий синій. Про порівняння EMB з іншим основним середовищем для скринінгу ентеробактерій дивіться агар EMB і агар МакКонкі.

Дві функції однієї пари барвників

У викладанні мікробіології розрізняють дві функції середовищ, які EMB поєднує в одному середовищі. Селективне середовище пригнічує одні організми, дозволяючи рости цільовій групі. Диференційне середовище дає організмам, які ростуть, змогу проявляти візуально різні реакції, зазвичай завдяки метаболізму певного субстрату. Стандартні навчальні джерела, як-от розділ OpenStax з мікробіології про поживні середовища, визначають обидва терміни, а EMB є стандартним прикладом середовища, яке одночасно виконує обидві функції.

На EMB селективність забезпечують барвники. Еозин Y і метиленовий синій разом пригнічують багато грампозитивних організмів, тому на чашці переважають грамнегативні ентеробактерії. Протокол ASM для еозин-метиленового синього агару описує середовище як одночасно селективне й диференційне та підкреслює, що метиленовий синій сильніше пригнічує грампозитивні бактерії. Пригнічення є частковим, а не абсолютним, тому іноді можуть проростати невеликі колонії грампозитивних бактерій.

Диференціація відбувається завдяки ферментації та тим самим барвникам. Ферментатори лактози виділяють кислоти навколо колонії. Коли локальний pH знижується, еозин і метиленовий синій утворюють комплекс барвників, який осідає в колонії. Слабке або помірне утворення кислоти дає рожевий, коричневий або фіолетовий ріст. Сильне утворення кислоти дає темний синьо-чорний ріст і, коли осадження достатньо інтенсивне, металічний зелений блиск у відбитому світлі. Зелений колір — це оптичний ефект осадженого барвника, а не пігмент, який виділяє E. coli. Корисний ланцюжок для запам’ятовування: ферментація цукру, потім кислота, потім зниження pH, потім осадження комплексу барвників, потім темна колонія, потім можливий блиск.

Не плутайте ці дві ролі. EMB не відбирає ферментатори лактози. Використання лактози — це диференційна властивість. Пригнічення барвниками — це селективна властивість.

Агар EMB є визначеним чи невизначеним

Студенти часто запитують, чи є агар EMB визначеним або невизначеним середовищем. Відповідь — невизначеним, що також називають комплексним.

У хімічно визначеному середовищі кожну хімічну речовину вказано в точній концентрації. Комплексне або невизначене середовище містить біологічний гідролізат чи екстракт, молекулярний склад якого відрізняється між партіями. EMB містить пептон у кількості 10 g на літр, а пептон є білковим гідролізатом із сумішшю пептидів, амінокислот, мінералів і факторів росту. Зазначення кількості пептону не робить середовище визначеним, оскільки склад самого пептону не задано повністю.

Ця класифікація не залежить від селективних і диференційних властивостей. EMB одночасно є комплексним, селективним, диференційним і твердим середовищем. Ці чотири характеристики відповідають на чотири різні запитання: наскільки відомий склад, яким організмам дозволено рости, чи відрізняються організми, що виросли, за зовнішнім виглядом, і який фізичний стан має середовище.

Цитована рецептура: EMB Левіна

Рецептури відрізняються, тому слід фіксувати, який саме EMB використовується в лабораторії. У навчальній і харчовій мікробіології переважають дві рецептури. Старіша рецептура типу Холта-Гарріса-Тіга містить і лактозу, і сахарозу. EMB Левіна містить лактозу без сахарози, завдяки чому його диференційна реакція є специфічною для лактози. Метод FDA BAM для агару EMB Левіна наводить склад за Левіном, який використовують під час дослідження харчових продуктів.

Інгредієнт на літрLevine L-EMB, FDA BAM M80
Пептон10 g
Лактоза10 g
Дикалій фосфат2 g
Еозин Y0.4 g
Метиленовий синій0.065 g
Агар15 g
Кінцевий pH7.1 плюс або мінус 0.2

У студентському протоколі ASM наведено комбіновану рецептуру типу Difco з 10 g пептону, 5 g лактози, 5 g сахарози, 2 g дикалій фосфату, 13.5 g агару, 0.4 g еозину Y і 0.065 g метиленового синього за pH 7.2, і ASM зазначає, що вона поєднує цукри Холта-Гарріса-Тіга з пептоном і фосфатом за Левіном. Ця деталь має практичне значення. На EMB із двома цукрами темна колонія може свідчити про використання сахарози, лактози або обох цукрів. На EMB Левіна темна колонія вказує на лактозу. Поведінка Proteus добре ілюструє це: ASM попереджає, що Proteus може утворювати блиск на EMB із сахарозою, коли розповзання пригнічене, тоді як на EMB Левіна він зазвичай залишається безбарвним. Перед інтерпретацією перевіряйте етикетку флакона або інструкцію-вкладиш.

Які інгредієнти постачають азот і вуглець

Поширене екзаменаційне запитання стосується того, які інгредієнти агару EMB є джерелами азоту. Основна відповідь — пептон. Пептон постачає пептиди й амінокислоти, а отже органічний азот, а також певну кількість вуглецю, мінералів і факторів росту. Він є поживною основою чашки.

Спеціально доданий вуглевод є джерелом вуглецю й енергії для диференційної реакції: лактоза в EMB Левіна або лактоза плюс сахароза в EMB із двома цукрами. Дикалій фосфат постачає фосфат і буферує pH, завдяки чому лише суттєва ферментація знижує локальний pH настільки, щоб спричинити осадження барвника. Агар для цієї мети не забезпечує поживних речовин. Він лише робить середовище твердим. Еозин Y і метиленовий синій утворюють селективну й індикаторну систему.

Оцінювання чашки: анотована схема

Оцінюйте EMB у відбитому або косому світлі, оскільки так блиск видно найкраще. Порівнюйте кожен невідомий зразок із відомими контрольними культурами тієї самої партії. Схема нижче є ілюстративною реконструкцією для вивчення закономірностей, а не фотографією живих культур.

Анотована схема інтерпретації колоній на агарі EMB, що показує E. coli з металічним блиском, слизові колонії Enterobacter і Klebsiella, безбарвні Salmonella і Shigella та пригнічення грампозитивних бактерій. Ілюстративна реконструкція для навчання.

Використовуйте таку логіку оцінювання:

  • Темні синьо-чорні колонії, класично з металічним зеленим блиском: інтенсивна ферментація лактози, попередня ознака, характерна для E. coli. Потрібне підтвердження, оскільки відсутність блиску не виключає E. coli, а інші сильні продуценти кислоти також можуть давати блиск на деяких рецептурах.
  • Рожеві, коричневі, фіолетові, часто слизові колонії без класичного блиску: повільніша або слабша ферментація, типовий профіль Enterobacter і Klebsiella.
  • Безбарвні, напівпрозорі, бліді або бурштинові колонії: профіль неферментатора, типовий вигляд Salmonella, Shigella і Proteus на EMB Левіна.
  • Відсутність росту або лише точкові колонії в місцях висіву грампозитивних бактерій: очікуване селективне пригнічення. Проривний ріст трапляється, і його не слід трактувати як диференційну реакцію.

Колір — це скринінговий фенотип. Він визначає подальший напрямок: фарбування за Грамом, оксидазний тест, біохімічні панелі або інструментальну ідентифікацію. Сам по собі він ніколи не визначає вид. Тут допомагає пряме порівняння з іншим середовищем для скринінгу ентеробактерій, тому окремий матеріал докладно розглядає селективність та інтерпретацію EMB і МакКонкі.

Огляд приготування

Для комерційного дегідратованого EMB дотримуйтеся інструкції виробника для конкретного продукту, оскільки вміст барвників і вимоги до стерилізації відрізняються. Для рецептури типу ASM протокол ASM для еозин-метиленового синього агару передбачає розчинення інгредієнтів, коригування pH, кип’ятіння для розчинення агару, автоклавування протягом 15 хвилин за 121 градуса Цельсія, охолодження приблизно до 60 градусів, перемішування обертальними рухами для повернення осаду в суспензію та розливання. Метод FDA за Левіном передбачає стерилізацію за температури не вище 121 градуса та той самий діапазон кінцевого pH. Наявність певної кількості осаду в EMB є нормальною; його повертають у суспензію обережним перемішуванням, а не відкидають як ознаку контамінації.

Інкубуйте аеробно, зазвичай 18–24 години приблизно за 35–37 градусів, і оцінюйте результат у час, визначений лабораторією. Для контролю якості зазвичай використовують E. coli для перевірки реакції з темним блиском, штам Salmonella і Proteus mirabilis для безбарвного росту, Enterobacter або Klebsiella aerogenes для слизової ферментації, а Staphylococcus aureus разом з Enterococcus faecalis — для перевірки пригнічення грампозитивних бактерій. Номери штамів і критерії прийнятності мають відповідати інструкції-вкладишу.

Що насправді мають на увазі запитання про сорбітол і EMB

Ще одне поширене екзаменаційне запитання стверджує, що агар EMB із сорбітолом використовують для виявлення певного патогена, і просить назвати його. Перед відповіддю потрібно виправити саме вихідне твердження.

Стандартний EMB не містить сорбітолу. Загальноприйнятим сорбітоловим скринінговим середовищем для E. coli O157:H7 є сорбітол-агар МакКонкі, особливо цефіксим-телуритовий сорбітол-агар МакКонкі. Принцип полягає в тому, що більшість звичайних E. coli швидко ферментують сорбітол і стають рожево-червоними, тоді як типові штами O157:H7 ферментують сорбітол повільно або не ферментують його взагалі й залишаються безбарвними або сірими, як описано в методі FDA BAM для сорбітол-агару МакКонкі. У бактеріологічних методах ASM або FDA немає еквівалентного стандартизованого сорбітолового EMB. У процедурах FDA для діареєгенних E. coli EMB Левіна застосовують разом із хромогенними та іншими підтверджувальними середовищами, але сам EMB не може відрізнити патогенні STEC від звичайних E. coli. Тому, коли в запитанні згадано сорбітол разом з E. coli O157:H7, мається на увазі сорбітол-агар МакКонкі, а не EMB. Загальний молекулярний контекст щодо самого метиленового синього наведено в матеріалі як діє метиленовий синій.

Типові помилки, що повторюються кожного семестру

По-перше, надмірне значення блиску. FDA описує типові колонії E. coli на EMB Левіна як темні в центрі, з блиском або без нього. Вважайте блиск сильною попередньою ознакою, але ніколи не доказом.

По-друге, ігнорування рецептури. Чашка із сахарозою розширює можливе значення кожної темної колонії. Чашка за Левіном звужує його до лактози. Записуйте рецептуру в лабораторному журналі разом із результатом.

По-третє, трактування змішаного росту як одного організму. У сумішах один організм може споживати кислоти, утворені іншим, через що очікуваний блиск зникає. ASM описує такий ефект у суміші E. coli і Salmonella. Відбирайте ізольовані колонії та досліджуйте кожен морфотип окремо.

По-четверте, надто пізня оцінка. Тривала інкубація дозволяє слабким ферментаторам і грампозитивним бактеріям із проривним ростом накопичувати забарвлення та розмиває відмінність між ферментаторами й неферментаторами. Записуйте тривалість інкубації разом з описом колоній.

По-п’яте, трактування пригнічення як стерильності. EMB зменшує ріст грампозитивних бактерій. Він не гарантує їх відсутності. Невелика колонія в контрольному штриху грампозитивного організму — це властивість продукту, яку слід зафіксувати, а не обов’язково помилка студента.

Запам’ятайте одне речення для роботи за лабораторним столом. Барвники здійснюють селекцію, пригнічуючи грампозитивні бактерії, кислота від ферментації лактози проявляється через осадження барвника, а рецептура визначає, про який саме цукор може свідчити колір.

Google AdSense